На главную страницу

"История с географией"

Выпуски журнала 1996-2004 гг.

Последний номер - 1/2004 г.

Новый номер - 1/2005: "Я" и "Другой"

Здесь могла быть Ваша статья

Алфавитный список статей

Наши авторы

Параллели и меридианы

Добавить свой сайт

Анонсы, объявления, новости

Добавить новость или объявление

Новый ресурс по семиотике!!!

"Не ходите сюда, пожалуйста!"

Наши проблемы

Гостевая книга

"Я к вам пишу...":

green_lamp@mail.ru

borisova_t@rambler.ru

Эти же адреса можно использовать для контактов с нашими авторами

Сюда же можно присылать статьи на темы, имеющие отношение к направлению журнала ("чистая" семиотика, семиотика культуры, культурология, филология, искусствоведение и т.п.).

Как стать нашим автором?

Стать нашим автором очень просто. Нужно взять свой текст в формате Word или (что еще лучше) HTML и прислать по одному из адресов "Зеленой лампы".

Особо хотим подчеркнуть, что у нас нет "своего круга" авторов, мы открыты для всех. (Но и своих постоянных авторов очень любим). Нет ограничений и на объем статьи, на количество статей одного автора, помещаемых в номер. Главные критерии при отборе материала - профессионализм, талант, "блеск ума и утонченность чувств" авторов, соответствие теме номера (кстати, темы можно предлагать, возможно, именно ваша статья и предложит тему одного из следующих номеров). Единственная просьба - не присылать материалов просто для "факта публикации": у нас есть смешные устремления к "гамбургскому счету" - свободному научному общению без каких бы то ни было конъюнктурных соображений...

Ну и - ждем вас! Пишите!

Когда, уничтожив набросок,

Ты держишь прилежно в уме

Период без тягостных сносок,

Единый во внутренней тьме,

И он лишь на собственной тяге

Зажмурившись, держится сам,

Он так же отнесся к бумаге,

Как купол к пустым небесам.

 

Осип Мандельштам.

Восьмистишия (№ 6)

 

Косюк

Оксана Михайлівна

Аспірантка факультету журналістики ЛНУ ім.І.Франка (кафедра радіо й телебачення).

Сфера зацікавлень – релаксаційна культура, зокрема – медіа-гедонізм з усіма дотичними проблемами. А це - культурологія, філологія, семіотика, масова комунікація...

Тема дисертації: "Розважальний дискурс новітніх електронних ЗМІ".

Вектор дослідження спрямований у бік архетипної релаксації (фольклорних розваг).

Якщо образно, то я, блукаючи поверхами "електронного вертепу", шукаю серйозне й нерозважальне. І... не знаходжу, бо всюдисущий гедонізм незмінно домінує... Отоді "виринає" проблема масового й елітарного як варіант нового (постмодерного) структурування культури.

Маю публікації у таких виданнях:

"Філологічні студії", "Проблеми славістики", "Науковий вісник Волинського державного університету (серія "філологічні науки")", "Слово і час", "Телевізійна й радіожурналістика", бюлетень "Нові шляхи комунікації", збірник есе клубу випускників зарубіжних програм навчання та стажування "Оаза" та видання Львівського наукового центру періодики; на сайті Львівського інституту екології медіа-простору (http://www.mediakrytyka.franko.lviv.ua), у № 1, 6, 8, 9, 12 електронного видання "Медіа-критика". Також у мене є безліч газетних ("ненаукових") статей у волинських виданнях: "Волинь", "Сім’я, дім", "Віче", львівській газеті "Україна і час" та ін.

Народилася у фізико-математичній сім`ї під знаком Водолія на Волині.

Чи не тому життя моє – суцільна еквілібристика між намаганням упорядкувати, звести до стрункої логічної системи та непереборним бажанням розтрощити все на дрібні шматочки, повертаючи ілюзію прадавнього хаосу?

Якщо коротко, то "моя біографія" виглядатиме приблизно так.

Школа (навчання) – Волинський державний університет ім. Лесі Українки (філологічний факультет) – знову школа (викладання з паралельним "підпрацьовуванням" у пресі та на телебаченні) – аспірантура Львівського національного університету ім. Івана Франка (факультет журналістики)...

Сподіваюся, далі, всупереч "традиції", буде університет (з рубрикою "викладання").

Проходячи крізь життя і пропускаючи життя крізь себе, я, подібно до героїні роману Мілорада Павича, зрозуміла, що "ув’язнена на дні своїх снів", які "сидять один в одному, наче "матрьошки", і "я вже не знаю більше, хто я і чи за цим останнім пробудженням настануть ще нові"?

Я НЕ ЗНАЮ...

Але всі оті пробудження мене, як і названу героїню, навчили одному: "скільки б не існувало світів, лише одне є вічним – радість".

 

 



Хостинг от uCoz