На главную страницу "История с географией" Выпуски журнала 1996-2004 гг. Последний номер - 1/2004 г. Новый номер - 1/2005: "Я" и "Другой" Здесь могла быть Ваша статья Алфавитный список статей Наши авторы Параллели и меридианы Добавить свой сайт Анонсы, объявления, новости Добавить новость или объявление Новый ресурс по семиотике!!! "Не ходите сюда, пожалуйста!" Наши проблемы Гостевая книга "Я к вам пишу...": green_lamp@mail.ru borisova_t@rambler.ru Эти же адреса можно использовать для контактов с нашими авторами Сюда же можно присылать статьи на темы, имеющие отношение к направлению журнала ("чистая" семиотика, семиотика культуры, культурология, филология, искусствоведение и т.п.). Как стать нашим автором? Стать нашим автором очень просто. Нужно взять свой текст в формате Word или (что еще лучше) HTML и прислать по одному из адресов "Зеленой лампы". Особо хотим подчеркнуть, что у нас нет "своего круга" авторов, мы открыты для всех. (Но и своих постоянных авторов очень любим). Нет ограничений и на объем статьи, на количество статей одного автора, помещаемых в номер. Главные критерии при отборе материала - профессионализм, талант, "блеск ума и утонченность чувств" авторов, соответствие теме номера (кстати, темы можно предлагать, возможно, именно ваша статья и предложит тему одного из следующих номеров). Единственная просьба - не присылать материалов просто для "факта публикации": у нас есть смешные устремления к "гамбургскому счету" - свободному научному общению без каких бы то ни было конъюнктурных соображений... Ну и - ждем вас! Пишите! Когда, уничтожив набросок,Ты держишь прилежно в уме Период без тягостных сносок, Единый во внутренней тьме, И он лишь на собственной тяге Зажмурившись, держится сам, Он так же отнесся к бумаге, Как купол к пустым небесам. Осип Мандельштам. Восьмистишия (№ 6)
|
ПОСТНЕКЛАСИЧНА НАУКА
І ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ
1. Культура й цивілізація останньої третини XX ст. (йдеться переважно
про культуру Європи та Нового Світу) вступили в той тип стосунків,
який можна назвати "останнім конфліктом тисячоліття". Напруженість
цих стосунків, зафіксована ще в 60-70-х роках (Белл, Роззак,
Печчеї та ін.) ХХ століття, наприкінці тисячоліття переросла
в формулу патогенезу, засвідчивши глобальну кризу систем світу
розвинених цивілізацій, з їхньою недостатньою опорою на гуманітарно-природничі
засади.
2. Нова культурна парадигма засвідчила не тільки історичну втому
антропоцентричних моделей культури й етики, але й - опосередковано
- зближення стрижнів культури й цивілізації, точніше, потребу
в такому зближенні. Значною мірою йдеться про перегляд розуміння
прогресу як такого.
3. Останні десятиріччя породили принципово нові підходи до Життя.
Це, в першу чергу, відкриття природничих наук, культури, мистецтва,
нової економіки, феномену можливих позаземних цивілізацій, "антропологічної
філософії", герменевтики й синергетики, теорії (гіпотези) критичних
режимів в екології тощо. Вони перегортають сторінку європейської
історії останніх двох-трьох століть з пріоритетом технологій
і "лінійних" систем пізнання, які вичерпали себе, щоб надати
слово новим пріоритетам, а саме - пріоритетам культури, гуманітарного
начала, узгоджених із теоріями природничих екологічних основ
буття.
4. Відкриття динамічного хаосу, по суті, - відкриття нових елементів
руху у Всесвіті. "Теоретик" хаосу Дж.Глейк бачить хаос як "органічну
складову того нового "нелінійного світу", з реальністю якого
має все більше справ сучасна "постнекласична наука". Важливо,
що це стосується не лише царини фізики чи біології. Ефект динамічного
хаосу стосується й нового досвіду інтуїтивного осягнення. Поняття:
процесу, простору, часу, підсвідомого, раціонального, ілюзії,
реального, Я, енергії і под., - як і категорії "імовірнісного",
"непередбачуваного", інтуїтивного, на яких базуються всі творчі
системи, - одержують додатковий імпульс коректності.
5. Нові методології гуманітарної науки, зокрема, театрознавства,
не можуть не спиратися на ближчі і дальші контексти нового знання.
Теорії "законодавчого" та "інтерпретативного" розуму - теорії
Дюркгейма, Макса Вебера, Діка Аткінса, з одного боку, та підходи
Шлеєрмахера, Фройда, Гайдеггера, Гадамера, Рорті, Дерріди і
Вітгенштайна, з другого, - змінюють конфігурації в теорії тлумачень.
6. Я вводжу поняття "квантового ефекту" в методології та аналізую
стосунки об'єкта дослідження - тексту (в семіотичному розумінні)
і суб'єкта дослідження -театрознавця як такі, що трансформуються
в суб'єктно-суб'єктні. Текст як "жива система" має бути розглянутий
на засадах методології сучасного рівня, з використанням досягнень
герменевтики, семіотики, постструктуральних культурологічних
рефлексій.
Неллі Корнієнко
|
|